ДИСТАНЦІЙНА РОБОТА 6 ТИЖДЕНЬ (23.11-27.11) для студентів груп 2АПО, 2БПО з теми ОРГАНИ КРОВООБІГУ. БУДОВА СЕРЦЯ

 

Методична розробка лекції

Тема:                     Тема 12. Органи кровообігу. Будова серця

Курс:                      2

Спеціальність:     початкова освіта

ОКР:                      фаховий молодший бакалавр

Кількість годин: 2

1.                Загальна будова та значення системи кровообігу

Система кровообігу, або кровоносна, або серцево-судинна, – це велика розгалужена транспортна система. Вона безперервно, протягом усього життя людини, розносить кисень, поживні речовини, гормони по організму, забираючи з клітин, тканин і органів відпрацьовані продукти обміну речовин, тобто здійснює гемодинаміку (рух крові в організмі).

Система кровообігу – це замкнена система. І шлях її в організмі такий:

серце → артерії → капіляри → вени → серце. Вона складається з двох кіл кровообігу – великого та малого. Їх уперше описав видатний англійський учений Вільям Гарвей. Для організму людини припинення руху крові , навіть на короткий час, є смертельно небезпечним. Клітини організму, особливо нервові, не можуть функціонувати навіть кілька хвилин без кисню і поживних речовин, а продукти обміну, що не виводяться з клітин кров’ю, отруюють їх. Система органів кровообігу складається із серця і кровоносних судин.

2.                Будова серця

Серце – порожнистий м’язів орган, розташоване в грудній порожнині, верхівкою зміщене вліво від середньої лінії грудей. Воно міститься в навколосерцевій сумці (перикарді), утвореній сполучною тканиною, яка оберігає серце від перерозтягування під час наповнення кров’ю. На внутрішній поверхні навколосерцевої сумки виділяється рідина, яка зволожує серце і зменшує тертя під час його скорочень. Стінка серця утворена трьома оболонками: внутрішньою сполучнотканинною (ендокардом), середньою м’язовою (міокардом), зовнішньою сполучнотканинною (епікардом). Стінки передсердь набагато тонші, аніж стінки шлуночків. Міокард лівого шлуночка товстіший, ніж правого. Серце людини чотирикамерне, воно складається із двох передсердь – лівого і правого – і двох шлуночків – лівого і правого. Ліва і права його частини розділені суцільною перегородкою, а між передсердями і шлуночками є отвори, закриті сполучнотканинними клапанами, які за допомогою сухожильних ниток прикріпляються до внутрішньої оболонки серця. Це стулкові клапани.  У лівій частині клапан має дві стулки (двостулковий або мітральний), у правій – три стулки (тристулковий). Під час скорочення передсердь стулки клапанів звисають усередину шлуночків. Кров вільно проходить із передсердь у шлуночки. Коли скорочуються шлуночки, стулки клапанів піднімаються й закривають вхід у передсердя. Тому кров рухається лише в одному напрямку: від передсердь до шлуночків.

Із шлуночків вона виштовхується в судини.

3.     Властивості серцевого м’яза

Серцевий м’яз має такі фізіологічні властивості: збудливість, провідність, скоротливість, автоматію. Збудливість – здатність серця переходити із стану спокою до робочого стану під дією різних подразників ( механічних, хімічних, електричних). Наприклад, після зупинки серця його функцію можна  знову відновити, ритмічно натискаючи руками на грудну клітку (дія механічних подразників), вводячи ін’єкцію адреналіну (дія хімічного подразника), за допомогою дефібрилятора (дія електричного подразника). При цьому збудження, яке виникає в будь-якій ділянці серця, поширюється по всьому серцю. Ця властивість називається провідністю. Збудження супроводжується скороченням серцевого м’яза як і скелетних. Автоматія серця – здатність серця скорочуватись під впливом імпульсів, які виникають у самому серці. Ще у 1902 році професор Томського університету Олексій Олександрович Кулябко довів можливість підтримання життєдіяльності ізольованого серця людини. У серцевому м’язі містяться спеціальні клітини, в яких автоматично виникають ритмічні імпульси. Ці імпульси поширюються по серцевому м’язу і задають ритм його скороченню. Завдяки автоматії серце скорочується незалежно від нервових і гуморальних впливів. Автоматіє серця дає змогу підтримувати життєдіяльність навіть при порушенні діяльності нервової системи.

4.                Судинна система

У системі кровоносних судин розрізняють артерії, вени та капіляри.

Артерії – кровоносні судини, по яких кров рухається від серця до органів і тканин. Стінки артерій складаються із непосмугованих м’язів, еластичних волокон і сполучної тканини. Внутрішній шар артерій побудований із особливої сполучної тканини, клітини якої мають дуже гладенькі оболонки, що не перешкоджає плину крові по судині. М’язів шар забезпечує звуження і розширення судин, а зовнішній шар сполучної тканини відділяє судини від навколишніх тканин.   Найбільша артерія в організмі людини – аорта виходить із лівого шлуночка серця.

Великі артерії, віддаляючись від серця, розгалужуються. Найдрібніші артерії( артеріоли) розпадаються на тонесенькі капіляри. Стінки капілярів побудовані з одного шару плоских клітин, що забезпечує функцію капілярів – постачання тканинам кисню і поживних речовин. В організмі людини капілярів приблизно 150 млрд. якби всі капіляри витягнути в одну лінію,то нею можна було б оперезати земну кулю по екватору два с половиною рази. Капіляри збираються спочатку у венули (найдрібніші вени), а ті – у великі вени, які несуть кров до серця. Їхні стінки мають таку ж саму будову, як і стінки артерій, але не такі пружні і тому краще розтягуються і здатні вміщувати значний об’єм крові. Вени (за винятком порожнистих) мають півмісяцеві (кишенькові) клапани, що перешкоджають зворотному руху крові.

5.                Рух крові в організмі людини

В організмі людини кров рухається двома замкнутими системами судин., з’єднаними із серцем, – малому й великому колах кровообігу.

Велике коло кровообігу розпочинається із лівого шлуночка, стінки якого, скорочуючись, виштовхують артеріальну кров в аорту. З аорти кров рухається по артеріях, які, віддаляючись від серця, галузяться і переходять в капіляри. На виході аорти із лівого шлуночка розташовані півмісяцеві(кишенькові) клапани, які запобігають зворотному руху крові у шлуночки після їх скорочення.

Від дуги аорти відходять артерії, що несуть кров до голови, шиї, верхніх кінцівок. У грудній і черевній порожнині від аорти відходять артерії, що живлять скелетні м’язи, внутрішні органи, шкіру. У поперековому відділі аорта розпадається на дві великі артерії, що живлять нижні кінцівки. Артерії розпадаються на артеріоли, які переходять у капіляри, що утворюють густу сітку кровоносних судин у тканинах. Через тонкі стінки капілярів кров віддає поживні речовини і кисень у тканинну рідину. При цьому продукти життєдіяльності клітин і вуглекислий газ з тканини потрапляють у кров. Кров перетворюється на венозну. З капілярів бідна на кисень венозна кров рухається по венулах, що зливаються у вени. Кров від голови, шиї, рук, органів і стінок грудної порожнини збирається у верхню порожнисту вену, а від усіх інших частин тіла – у нижню порожнисту вену. Вени (за винятком порожнистих) мають півмісяцеві (кишенькові) клапани, що перешкоджають зворотному руху крові. Порожнисті вени приносять кров у праве передсердя, де закінчується велике коло кровообігу.

У великому колі кровообігу циркулює близько 80 – 85% загального об’єму крові, що циркулює. По всіх артеріях великого кола кровообігу тече артеріальна кров, а по венах – венозна.

З правого передсердя кров потрапляє у правий шлуночок. Отже, в правій частині серця знаходиться венозна кров. Скорочуючись, правий шлуночок викидає її в легеневий стовбур, що ділиться на праву і ліву легеневі артерії. Легеневі артерії розгалужуються на густу сітку капілярів, які обплітають легеневі пухирці. Венозна кров віддає вуглекислий газ, збагачується киснем і перетворюється на артеріальну.

Із легенів артеріальна кров по легеневих венах, які зливаються одна в одну, утворюючи чотири легеневі вени, повертається в ліве передсердя, у якому завершується мале коло кровообігу. Таким чином, в артеріях малого кола кровообігу тече венозна кров, а у венах – артеріальна.

Як і будь-якій частині організму, серцю також потрібне власне кровопостачання, яке забезпечить його киснем і поживними речовинами. Тому серце має власні кровоносні судини – дві коронарні, або вінцеві (від лат.  корона вінець) артерії. Вони розгалужуються на поверхні серця, утворюючи густу сітку судин, якими за добу протікає близько 500 л крові. Зменшення просвіту коронарних артерій або їхніх розгалужень призводить до змертвіння ділянки серцевого м’яза, тобто до інфаркту міокарда.

 

6.                Вікові особливості будови серцево-судинної системи

Серце у дітей відносно більше, ніж у дорослих. У новонародженого його маса становить приблизно 23,6 г, а у дорослих – 220-300 г  у чоловіків, 180-220 г – у жінок. До 8 місяців життя маса серця збільшується вдвічі, до 2-3 років – в 3 рази, до 5 років – в 4 рази, а в 16 років –  в 11 разів. Від 7 до 12 років зростання серця сповільнюється і дещо відстає від зростання тіла.         У 14-15 років – в період статевого дозрівання –  знову настає посилений ріст серця. Маса серця у хлопчиків більше, ніж у дівчаток. Але в 11 років у дівчаток настає період посиленого зростання серця (у хлопчиків він починається в 12 років), і до 13-14 років його маса стає більше, ніж у хлопчиків. До 16 років серце у хлопців знову стає важче, ніж у дівчат.

Серце новонародженої дитини має округлу форму, що пов'язано з недостатнім розвитком шлуночків і порівняно великими розмірами передсердь. До 6 років форма серця наближається до овальної, властивої серцю дорослого.

Положення серця залежить від віку дитини. Через високе стояння діафрагми, серце новонародженого перебуває в більш високому положенні. Вісь серця лежить майже горизонтально. До кінця першого року життя у зв'язку з опусканням діафрагми і переходом дитини до вертикального положення (дитина сидить, стоїть) серце займає косе положення. У 10-річних дітей межі серця майже такі ж, як і у дорослих.

До моменту народження серце має вже  чотирьохкамерну будову, проте між двома передсердями ще є отвір, характерний для кровообігу плода, який заростає в перші місяці життя. Правий і лівий шлуночки при народженні мають приблизно однакову товщину, але з віком це співвідношення змінюється: навантаження на лівий шлуночок зростає після народження, оскільки він проганяє кров по великому колу кровообігу і робить значно більшу роботу, ніж правий, стінки його поступово стають в півтора два рази товще, ніж у правого. У зв'язку з цим до шести місяців життя співвідношення стінки правого і лівого шлуночків стає таким же, як і у дорослого. Зростання передсердь протягом першого року життя випереджає зростання шлуночків, потім вони ростуть майже однаково, і тільки після 10 років ріст шлуночків починає обганяти зростання передсердь.

Судини у дітей раннього віку відносно широкі. Просвіт вен приблизно дорівнює просвіту артерій. Вени ростуть більш інтенсивно і до 15-16 років стають в 2 рази ширше артерій. Аорта до 10 років вужча за легеневу артерію, поступово їх діаметри стають однаковими, в період статевого дозрівання аорта по ширині перевершують легеневий стовбур. Капіляри добре розвинені, їх проникність значно вище, ніж у дорослих.  

 

   Домашнє завдання для студентів 2 курсу з теми ОРГАНИ КРОВООБІГУ. БУДОВА СЕРЦЯ

Опрацюйте матеріал лекції, законспектуйте його у зошиті, окремо дайте позначення термінів, виділених у матеріалі лекції жирним курсивом. Складіть схеми будови  стінки серця та класифікації кровоносних судин.  Виконайте графічне завдання, розміщене у додатку.

Виконайте наступні завдання.

1.     Міокард утворений м’язовою тканиною, проте товщина м’язового шару в різних відділах серця неоднакова. М’яз лівого шлуночка має товщину 10 – 15 мм, правого шлуночка – 5 – 7 мм, а товщина м’яза обох передсердь приблизно однакова – 3 мм. Чим це пояснити? Відповідь аргументуйте.

2.     Якщо подразнити скелетний м’яз електричним струмом, спостерігається скорочення тільки в місці подразнювання, тоді як у разі подразнення серця скорочується увесь міокард. Які структурні й функціональні відмінності скелетної та серцевої м’язової тканини зумовлюють це явище?

3.     Стінки шлуночків товщі від стінок передсердь і їхні скорочення сильніші. Чому ж під час скорочення шлуночків кров не повертається в передсердя?

4.     Відомо, що серце людини споживає 10% артеріальної крові, яка надходить до серця по коронарних артеріях. Мережа капілярів у серці розвиненіша, ніж у скелетному м’язі, а у клітинах серцевого м’яза дуже багато мітохондрій. Про що свідчать ці факти?

5.     У відомому досліді італійського вченого Моссо людину кладуть на горизонтальну платформу дуже чутливих ваг і врівноважують їх. Коли піддослідна людина розв’язує складну математичну задачу, опускається та сторона платформи, де лежить голова. Варто піддослідній людині трохи поворушити пальцями ніг, як опускається інший кінець платформи. Поясніть результати цього досліду.

6.     Клапани, що забезпечують рух крові в одному напрямку, є не лише в серці, а й у кровоносних судинах. Чому у великих артеріях немає клапанів, а у великих венах є?