ДИСТАНЦІЙНА РОБОТА 2 ТИЖДЕНЬ (26.10-30.10) ДЛЯ СТУДЕНТІВ груп 2АПО, 2БПО

 

Методична розробка лекції

Тема:                      Змістовий модуль 3. Міологія – анатомія м’язової системи

                                Тема 9. Загальна анатомія скелетних м’язів

Курс:                      2

Спеціальність:     початкова освіта

ОКР:                      фаховий молодший бакалавр

Кількість годин: 2

 

1.     Значення скелетних м’язів

Людина має понад 600 скелетних м’язів, які дають їй змогу пересуватися в просторі – ходити, бігати, стрибати тощо; приводити в рух окремі частини тіла; підтримувати його рівновагу та певне положення.  Скелетні м’язи повністю вкривають скелет людини (звідси їх назва), тому не тільки скелет, але й м’язи визначають фігуру людини. Тримання тіла у вертикальному положенні, надання йому певної пози під час сидіння і лежання можливе завдяки постійному напруженню, або тонусу (від лат. tonus - напруження) м’язів. Вони є місцем, де нагромаджується глікоген. Скелетні м’язи мають специфічні рецептори м’язового чуття, які дають змогу контролювати положення тіла. Одним із результатів м’язового скорочення є вироблення тепла. Основними фізіологічними властивостями м’язів є збудливість і скоротливість. 

2.     Мікроскопічна будова скелетних м’язів

Скелетні м’язи побудовані з посмугованої м’язової тканини, сполучної тканини, нервів і судин, які в ній проходять. Латинське слово musculus значить миша. Старовинні анатоми вважали довгі мускули подібними за формою до миші і тому визначали в них головку, черевце і хвіст.

Скелетні м’язи складаються з величезної  кількості м’язових волокон – міоцитів –  циліндричної форми, розташованих паралельно. Їхній діаметр – 0,01 – 0,1 мм, а довжина може досягати кількох сантиметрів.

Багатоядерні клітини посмугованих м’язів – міоцити вкриті сполучнотканинною оболонкою – сарколемою. У внутрішній вміст – саркоплазму  занурені специфічні органели – скорочувальні волоконця, або міофібрили, двох видів – товсті й тонкі. Це вони надають смугастого вигляду, що можна побачити в мікроскоп.

Міофібрили утворюють скоротливі білкові молекули надзвичайно складної будови, які називаються актином (утворює тонкі волоконця – тонкий міофіламент ) і міозином (утворює товсті волоконця – товстий міофіламент).  Ці скоротливі білки частково перекриваються, утворюючи світлі та темні смушки. Структурною і функціональною одиницею міофібрили є саркомер.

М’язові волокна можуть утворювати м’язові пучки. Сполучна тканина, яка зв’язує м’язові волокна в пучки, а їх у м’яз, називається перимізій .  Сполучнотканинна оболонка, що відокремлює різні групи м’язів, робить їх порівняно самостійними, забезпечуючи унікальні складні рухи різних частин тіла називається фасція. Вона є футляром для м’язів і виконує опорну і трофічну функцію.

У клітинах м’яза є величезні запаси глікогену. Вони потрібні йому як джерело енергії під час скорочення (після перетворення на глюкозу). Організм може використовувати ці запаси в надзвичайних ситуаціях. Оскільки робота м’язової клітини дуже напружена й потребує багато енергії та кисню, у ній міститься багато мітохондрій.

3.     Анатомічна будова скелетних м’язів

Скелетні м’язи становлять 30- 40% маси тіла дорослої людини (у спортсменів майже 50%). Вони повністю вкривають скелет людини; лише в деяких місцях  кістки розміщені безпосередньо під шкірою. Скелетні м’язи містять велику кількість нервів і кровоносних судин. Кожний скелетний м’яз приєднується до окістя в місці горбкуватості кісток двома кінцями. Початковий, нерухомий відділ м’яза називають головкою, а протилежний, перекинутий через суглоб до іншої кістки, –  хвостом; між ними знаходиться потовщена частина м’яза – його тіло, або черевце. Є м’язи з однією головкою – прості. Якщо їх дві – це двоголові м’язи, або біцепси (з латин. двоголовий), три – триголові, трицепси  (з латин. триголовий). Обидва кінці м’язів переходять у міцну й еластичну сполучну тканину, що утворює сухожилля. Ними м’язи прикріплюються до окістя в місці горбкуватості кісток.

Скорочення скелетних м’язів регулює кора головного мозку за допомогою соматичної нервової системи. Тому рухи людини переважно довільні.

4.     Класифікація м’язів

М’язи розрізняються за формою, величиною залежно від виконуваних ними функцій. Розрізняють довгі, широкі, короткі й колові м’язи. Довгі м’язи розташовані на кінцівках, а короткі там, де рухи незначні, наприклад між хребцями.

Деякі довгі м’язи можуть мати не одне черевце, а декілька, тому, розрізняють дво- , три- , чотириголові м’язи. У них також може бути не один сухожилок. Так, згиначі та розгиначі пальців верхньої та нижньої кінцівок мають по 4 сухожилки, тому скорочення одного черевця дає руховий ефект на декілька пальців, забезпечуючи економію в роботі м’язів.

Широкі м’язи розташовані на тулубі, а колові – навколо отворів, деякі з останніх називають сфінктерами.

Зустрічаються м’язи квадратні, круглі, трикутні, пірамідальні, дельтоподібні, зубчасті, камбало подібні і т. ін..

За напрямком волокон поділяються на прямі, косі, поперечні, колові тощо.

За функціями м’язи поділяються на згиначі і розгиначі, відвідні й привідні, мязи-обертачі – пронатори і супінатори ( які обертають, наприклад, кисть всередину і назовні).

За топографією м’язи бувають поверхневі і глибокі, зовнішні і внутрішні, латеральні і медіальні, передні і задні.

5.     Групи скелетних м’язів

За  групами розрізняють м’язи голови, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок.

Серед м’язів голови виділяють жувальні та мімічні. Жувальні м’язи  починаються від нижнього краю виличної дуги і прикріплюються до жувальної гористості гілки нижньої щелепи. Підіймають нижню щелепу і рухають її вперед, назад або в боки, здійснюючи акт жування.

Мімічні м’язи прикріплюються до шкіри обличчя і при скороченні переміщують окремі ділянки шкіри, надаючи відповідний вираз обличчю, тобто зумовлюють міміку. До мімічних м’язів належать колові м’язи очей і рота.   

М’язи шиї здійснюють нахили і повороти голови, підтримують голову у вертикальному положенні.

До м’язів тулуба відносять м’язи грудної клітки, живота і спини. М’язи, які розміщені між ребрами (міжреберні), а також інші м’язи грудної клітки беруть участь у диханні. Тому їх називають дихальними. До них належить і діафрагма. Великі м’язи грудної клітки забезпечують рухи верхніх кінцівок.

М’язи живота виконують різні функції. Вони утворюють стінку черевної порожнини і завдяки своєму тонусу утримують внутрішні органи, що запобігає випаданню та опусканню останніх. Скорочення м’язів черевного преса сприяє рухові венозної крові у внутрішніх органах, здійсненню дихальних рухів, сприянню сечовипусканню, випорожненню,пологам. М’язи живота беруть участь у згинанні хребта вперед. Якщо вони слабкі, не треновані, то при піднятті великих вантажів можуть розходитися. В утворені між м’язами проміжки під шкіру живота можуть виходити внутрішні органи. Так виникають грижі.

На спині вздовж хребта розміщені численні м’язи. Це глибокі м’язи спини. Вони забезпечують рухи хребта назад і в боки, утримують тіло у вертикальному положенні. Поверхневі м’язи спини (трапецієвидний і широкий  м’яз) беруть участь у рухах верхніх кінцівок і грудної клітки.

Основну роль у пересуванні людини, здійсненні різних рухів відіграють м’язи кінцівок. М’язи верхнього пояса приводять у рух верхню кінцівку в плечовому суглобі. Найважливіший серед них дельтовидний м’яз. На кістках плеча спереду розміщений  згинач – двоголовий м’яз (біцепс), а ззаду – розгинач – триголовий м’яз (трицепс). Вони забезпечують згинання і розгинання передпліччя у ліктьовому суглобі.

М’язи передньої поверхні передпліччя здійснюють згинання, а задньої – розгинання кисті й пальців. У людини особливо розвинені дрібні м’язи кисті, завдяки чому вона може виконувати найскладніші операції. Скелет нижніх кінцівок масивніший, ніж верхніх; їхні м’язи сильніші, але разом з тим у них обмеженіша різноманітність рухів. Вони виконують функцію опори та пересування. М’язи пояса нижніх кінцівок випрямляють зігнутий наперед тулуб, відводять, розгинають і повертають стегно. На стегні спереду розташований найдовший у людини кравецький м’яз. Чотириголовий м’яз стегна розгинає колінний суглоб.

На задній поверхні стегна міститься двоголовий м’яз. Його функція – згинання стегна.

На задній поверхні гомілки розташований литковий м’яз, який згинає стопу.

М’язи-обертачі поділяються на обертачі шиї, грудної клітки та попереку. При односторонньому скороченні повертають хребетний стовп відповідної ділянки у протилежний бік.

 

Домашнє завдання для студентів 2 курсу з теми ЗАГАЛЬНА АНАТОМІЯ СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗІВ

Опрацюйте матеріал лекції, законспектуйте її у зошиті, окремо дайте позначення термінів, виділених у матеріалі лекції жирним курсивом. Наприклад: тонус м’язів – це …….. .

Дайте відповідь на запитання.

1.     Скелетні м’язи людини утворені м’язовою тканиною. Які властивості й особливості будови м’язової тканини дозволяють їй забезпечувати рухи тулуба й кінцівок?

2.     Які білки є скорочувальним елементом м’язового волокна?

3.     Який взаємозв’язок між мікроскопічною будовою скелетних м’язів і їх функцією?

4.     У чому полягають особливості анатомічної будови скелетних м’язів у зв’язку із їх функцією?

5.     У зимовий період за однакових погодних умов , коли рухаєшся, холоду не відчуваєш. Якщо ж стоїш на морозі, не рухаючись, замерзаєш. Чому організм у цих випадках по-різному реагує на одну й ту саму низьку температуру?

6.     У зв’язку з прямоходінням хребет людини має чотири плавні вигини, які сприяють збереженню рівноваги. Які м’язи особливо розвинені у людини, дозволяють підтримувати вертикальне положення?

7.     Прийом дітей у більшість спортивних секцій проводиться в 6 – 10 років. Чи є такі види спорту, заняття якими починають набагато пізніше? Із чим це пов’язано?

 

Доповніть речення.

 

Кожен скелетний м’яз утворений великою кількістю м’язових ________ , цитоплазмі яких, що називається ________  багато _______ . Зовні кожен м’яз вкритий _______ оболонкою, яка називається _______ . Відокремлює  різні групи м’язів ________ оболонка, яка називається ________. Крім того вона виконує _______ та _______ функції. Скоротливим елементом м’язових волокон є скоротливі білки –  _______ і _______ . тонкі волокна утворені ______ , а товсті – ________. Робота м’язових клітин потребує багато енергії, тому в них міститься багато _______ .  Джерелом енергії у клітинах м’яза в екстремальних ситуаціях є _______ . До ______  м’яз прикріплюється ______ тканиною, що утворює ____ . 

 

Установіть відповідність.

Форма м’язів                                                     Розташування м’язів

-         Довгі                                                             - на тулубі

-         Короткі                                                         - на кінцівках

-         Широкі                                                         - навколо отворів

-         Кругові (сфінктери)                                    - між хребцями

 

 

Форма м’язів                                                     Назва м’язів

-         Довгі                                                            - трапецієподібний

-         Широкі                                                        - прямий м’яз живота  

-         Короткі                                                        - зовнішні міжреберні м’язи

                                                                     - двоголовий м’яз плеча

                                                                     - литковий м’яз

                                                                     - внутрішні міжреберні м’язи

                                                                     - чотириголовий м’яз стегна  

                                                                     - великий сідничний м’яз

                                                                     - кравецький м’яз

                                                                     - зубчастий м’яз